П’ять тисяч книг – військовому читачеві

Дві івано-франківські письменниці Любов Загоровська та Ольга Деркачова підтримали розпочату рік тому ініціативу Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони «Врятуй військову бібліотеку». За сприянням директора Івано-Франківської універсальної обласної наукової бібліотеки Людмили Бабій вони зібрали близько п’яти тисяч томів літератури, яку передали до військової частини, розташованої поблизу гірського містечка Делятин.

- Книги ми збирали, як то кажуть, зі світу по нитці, - розповіла Любов Загоровська. – Багато нам допомогла бібліотека, ще чимало літератури передали благодійники. Звичайно, не вся вона пішла у військову частину, а була ретельно пересортована. І для наших захисників ми вибрали найбільш цікаве й актуальне. Тут не тільки художня література, але й видання з історії України та Прикарпаття, розповіді про наших видатних земляків, є цікаві добірки наукових журналів тощо.

Звичайно, такому несподіваному подарунку неабияк зраділи у самій військовій частини. Справа в тому, що Делятинський військовий гарнізон має статус закритого і є віддаленим. До найближчого населеного пункту близько 20-ти кілометрів гірськими дорогами. Ще до минулого року у цьому гарнізоні не було не те що Інтернету, але й доброго мобільного зв’язку. На сьогодні у військовому жилому містечку проживає до двох тисяч мешканців. Діти вчаться у школі, розташованій на території гарнізону. Та чи можна говорити про якісне навчання, коли бібліотека частини вже 25 років не отримувала оновлення фонду.

- Командування частини робить все, щоб мешканці гарнізону не відчували себе відірваними від світу, - розповів заступник командира частини з виховної роботи майор Ярослав Кушина. – Встановили вежу мобільного зв’язку, провели кабель для швидкісного Інтернету. Однак, на жаль не все, що потрібно для якісного навчання, можна знайти у всесвітній павутині. Книга і досі залишається головним носієм знань. Та й відпочинок зі сторінками цікавого видання теж не замінить жоден монітор. Проте сьогоднішня висока вартість книг не дозволяє нам їх купувати, щоб бодай якось оновити фонди нашої бібліотеки. Тому такий подарунок нам важко переоцінити.

У військовій бібліотеці гарнізону дотепер налічувалось всього сімнадцять тисяч томів. В основному всі вони були виданні у 70-х та 80-х роках минулого століття. І якщо твори класиків чи відпочинкова література ще могла задовольнити читача, то якогось сучасного наукового чи пізнавального видання тут просто не було. Але більшість офіцерів та контрактників частини або проходять заочне навчання, або намагаються скласти іспити у вузи. Не можна забувати і про дітей військовослужбовців, які після закінчення школи готуються вступати в інститути та університети. Кожного разу, щоб написати реферат чи підготуватись до екзамену, їздити до Івано-Франківська просто неможливо, тому військова бібліотека гарнізону є для них своєрідною основою знань. Тому передача привезених книг перетворилась на урочисте зібрання, в якому взяли участь усі військовослужбовці гарнізону.

- Мене вразило те, як військові ставляться до книг, - розповіла під час урочистої передачі книг директор Івано-Франківської універсальної обласної наукової бібліотеки Людмила Бабій. – Тепер, коли я поспілкувалась з командуванням частини, бібліотекарем та військовослужбовцями, я зрозуміла, яку саме літературу їм потрібно зібрати. В нашій бібліотеці є так званий «дублетний» фонд. Також до нас часто приносять книги з домашніх бібліотек. Тому я думаю, що незабаром ми зможемо поповнити військову бібліотеку новою цікавою і потрібною для військових та мешканців містечка літературою.

На завершення урочистостей письменниці Любов Загоровська та Ольга Деркачова не тільки прочитали присутнім у залі військовим уривки зі своїх творів, але й подарували військовій бібліотеці свої видання з автографами. У відповідь солдати та офіцери частини подарували обласній бібліотеці виготовлену з дерева ікону з зображенням Божої Матері. Прощаючись, командування частини зробило для гостей невелику екскурсію містечком. Виявилось, що літератори вперше в житті потрапили до військового колективу. і уклад життя солдатів та офіцерів для них зовсім не знайомий. Вони з цікавістю спробували крокувати стройовим кроком по плацу частини, «навести кантики» на ліжку та подушці, і навіть потримали в руках автомат Калашникова.

- Дуже вразила атмосфера, яка панує у військовій частині, - поділилась враженнями Ольга Деркачова. – Все, що я побачила і відчула, дуже різниться від сталої негативної думки про армію. Тут я побачила порядок і дисципліну, повагу офіцерів до своїх підлеглих. І тепер я переконалась, що коли підросте мій син – він повинен іти служити. Адже армія – саме та школа, яка робить хлопчика мужчиною.