Доброго дня
Нещодавно я приїхала погостювати в своє рідне місто і мені тут же відрекомендували
мережа кафе "23 ресторани". Я побувала в ресторанчиках вашої
мережі, мене приємно дивували прекрасним обслуговуванням, посмішками персоналу,
тонкістю і, якщо можна так висловитися, духовною чуйністю, ваших офіціантів. Мені
надзвичайно подобається кава в «Говорить Івано-Франківськ». Мені імпонує
лавка хенд-мейд в "Мануфактурі". І ось настала черга
"Мармуляди". О! Це був просто оргазм від того, що мене
безконтактно зґвалтували. Але давайте по черзі.
Сьогодні мала честь заглянути у ваше кафе, ресторанчик "МАРМУЛЯДА". Отримала
культурний шок. Що ж, це теж корисний досвід, який, я буду щиро
сподіватися, у майбутньому допоможе мені в житті.
Те, що я зайшла і відразу ж підвернула собі ногу на вході, я можу опустити. Всяке
буває, не завжди ремонтники вчасно приїжджають, часто не вистачає фінансів на
плитку або інший інвентар (цікаво, а якби я зламала ногу, ваше керівництво
оплатило б мені лікування і пропуски роботи?).
Те, що в туалет, вибачте мене за інтимну подробицю, під час справлення потреби,
увірвався чоловік і був непідробно здивований тим, що я там знаходжуся, я просто
омину (як добре, що до вас не заходять маніяки-ґвалтівники, у вас найбільш
уважна охорона в світі). Ну буває, зламався замок.
І я не буду приймати близько до серця навіть те, що нам відмовилися дати знижку
по вашій же дисконтній карті, тому що у неї минув якийсь дизайн (о, це був один
з піків насолоди!), На це так само можна не звернути уваги. Нам не
шкода п'яти гривень. Але я волію цю п'ятірку віддати сироті.
Але те, що ваш охоронець грубіянить і перетворює заклад у звичайну рюмочниу і
забігайлівку - мене щиро вразило. Браво! Дива трапляються.
Цілком можливо, я була надмірно різка. Я ж розумію, що по свистку якогось
Романа Семегена, який працює в описаному мною закладі звичайним охоронцем, в
кафе "Мармуляда" потрібно заходити шеренгою по три людини і таким же
строєм виходити. Ну як же, я ж прийшла особисто до Романа Семегена в
гості. Додому. І, от невдача, засиділася, випила у нього весь чай,
з'їла всі дитячі цукерки і не скористалася йоржиком. Я всього лише, хотіла
допити своє пиво, яке, ви зараз здивуєтеся, я оплатила з власного гаманця, грошима,
які власноруч заробила. Те, що після другого свистка я з переляку облилася
цим чортовим пивом і зіпсувала іменну футболку, пана Семегена не цікавило. Я
все ще сподівалася, що в "Мармуляді" все відмінно. Боги, яка я
наївна.
Я попросила книгу скарг і пропозицій. У мене маса пропозицій! І ось
яке розчарування, мені її принесли. Правда, поки несли, пан Семеген обливав
мене помиями, уточнював нащо мені його прізвище (до речі, прізвище мені довго
відмовлялися називати), потім у грубій формі уточнював чи не потрібні мені його
паспортні дані з датою народження. Повірте, я не буду вітати його з
ювілеями. І ось, коли настав час ікс і мені подали Книгу скарг, на
хвилиночку, на годиннику було 1:03, ви пам'ятаєте, що за три хвилини я повинна
була одягнутися і вийти строєм із закладу, я з'ясувала, що книга скарг є
звичайним блокнотом , який не прошитий, подертий і без печаток. Коли
моя подруга пішла просити нормальну, виготовлену за законами України
(http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-96) Книгу скарг і пропозицій, їй
видали другу, яка не була навіть пронумерована. Весь цей час пан Роман
бігав по залу і кричав на відвідувачів. Я навіть процитую: "На
годиннику година нуль п'ять, а вони не йдуть". Повірте, я більш ніж впевнена
в тому, що ніхто не хотів ночувати на твердих стільцях. Відвідувачі в залі
просто допивали свої напої.
І ми пішли. Шкода, що поки ми сідали в машини, пан Роман не встиг мене
наздогнати, бо мені так і не вдалося йому висловити, який він хам. Він був
дуже зайнятий викликом охорони. Саме на двох дівчат потрібно викликати
бригаду ОМОНу. Спасибі Роману за комплімент, не даремно я стільки часу
проводжу у спортзалі.
Мені хочеться вірити, що у вас в закладі працює обслуговуючий персонал, а не
обслуга з синдромом вахтера. Мені хочеться вірити, що в кожному клієнті ви
бачите дорогого гостя, а не гаманець на ніжках. Мені хочеться вірити, що
ваш бізнес піде в гору, і ви таки відкриєте 23 ресторан в цьому милому
містечку. Але цього не станеться, поки в ваших рядах служать ось такі романи
семегени.
Мені б дуже хотілося знати, що ця людина усвідомила свою помилку. І я так
само сподіваюся, що він вибачиться переді мною особисто і перед моїми друзями,
адже всіх нас він поставив у незручне становище.
Дякуємо за розуміння.
Постскриптум По-скільки, поки я записувала номер телефону керівництва і
погрожувала скаржитися на таке свинське ставлення з боку охорони, пан Семеген
не намагався вибачитися і залагодити конфлікт, я пообіцяла запостити своє
"фе" в усі соцмережі. Я, звичайно, не тисячник, як це модно нині
говорити, але не хочеться не стримувати обіцянки.
Мій пост в ЖЖ: http://vechernamore.livejournal.com/222324.html
Мій пост в гугл+: https://plus.google.com/u/0/115445354042025467526/posts/KXuEjhxPpoY
Моя розповідь в фейсбуці: http://www.facebook.com/note.php?note_id=333120756754215
Від редакції
Цей лист також надійшов і на адресу редакції «Малакава».
Особливо гарно ця розповідь вписується в контекст того, що Україна скоро прийматиме
«Євро-2012». Франківські чиновники уже відзвітували, що до чемпіонату місто
готове, а саме: у закладах громадського харчування є меню, продубльовані
іноземною (англійською) мовою, а також персонал цих закладів, володіє цією
мовою. А ось про культуру поведінки обслуговуючого персоналу, забули.
До речі, як стало відомо «Малакаві», керівництво
«Мармуляди» шукає зустрічі із автором цього листа. Їй навіть пропонують
безкоштовну вечерю, аби залагодити конфлікт.
