Перспектива зустрічати Новий рік зі старими боргами, схоже, вже не лякає українців. Започаткована у розпал міжнародної фінансової кризи тенденція невиконання кредитних зобов'язань триває. Хто зацікавлений у такому розвитку подій і чим це небезпечно для боржників — далі у матеріалі.
Тема порушення кредитного договору боржника перед банком — чи не найактуальніша сьогодні для всіх ЗМІ. Зворушливі історії про неплатників кредитів рясніють на перших шпальтах газет та журналів, «знедолені» боржники заполонили телевізійні та радіоефіри. Героєм однієї з таких показових історій став і Олександр Чуфицький з Коломиї, якого так жваво взявся захищати «на громадських засадах» Федір Олексюк. Здавалося б, історія цілком типова, проте низка «додаткових» обставин (троє неповнолітніх у квартирі, що перебуває у заставі, наявність декількох адвокатів у неплатоспроможної родини тощо) виділяє її із загального ряду. Щоб досягти максимальної об’єктивності у висвітленні подій, автор звернувся за коментарями і до другого учасника кредитної умови – банку «Надра».
Що й казати, обставини, які так яскраво змалював автор статті «Про які махінації може йти мова, якщо людина заклала своє майно?», викликають, природно, співчуття і симпатії довірливих громадян. Та якщо хтось із читачів/глядачів, тих, кого зацікавила ця історія, стежив за всіма колізіями цієї кредитної «драми» і від початку був уважний, то вочевидь помітив, що і «захисники» боржника, і сам герой час від часу «плутаються» в свідченнях. По-перше, за ґратами пан Чуфицький опинився не «через неповернений кредит», а через вчинення неправомірних дій під час отримання кредиту. «Банк видає кредит особі лише після проведення аналізу його фінансового стану, після ідентифікації клієнта, перевірки всіх необхідних документів, - пояснює юрист Наталія Пижевська, заступник директора юридичного департаменту банку «Надра». - При цьому банк не здійснює оцінку заставного майна клієнта, це завдання незалежного експерта. Варто наголосити також, що така оцінка здійснюється експертом на підставі договору не з банком, а з позичальником або власником майна, що купується за кредитні кошти. І банк зацікавлений в отриманні об’єктивної оцінки і якісної застави, адже це зменшує його ризики як кредитора».
Щодо шляхів повернення кредитних коштів, то по інформації Сергія Столярука, директора фінансового моніторингу та управління проблемних активів банку «Надра», банк якраз-таки згоден на реалізацію заставної квартири, але для цього необхідно здійснити низку заходів задля повернення кредиту та захисту прав своїх вкладників у рамках чинного законодавства. «Відтак існує певний процес добровільного задоволення вимог іпотекодержателя (банку) за рахунок іпотечного майна (нерухомості (будинку)), що передбачає наявність згоди обох сторін (як мінімум – оформлення відповідного документа за підписами банку та власника іпотечного майна) про погашення кредиту за рахунок іпотечного майна», - коментує Андрій Конопля, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».
За інформацією, наданою директором Івано-Франківської філії банку Олегом Данилківим, жодного письмового звернення від Чуфицького до банку з цього приводу не надходило.
Далі цікавіше. Інформацію Олександра Чуфицького про те, що валютний кредит був отриманий за десять хвилин у розмірі 72 тисячі доларів, спростовує сама дружина Чуфицького, яка на прес-конференції УНІАН 18 серпня 2011 року повідомила, що при отриманні кредиту вони неодноразово приходили до банку: заповнювали анкети самі, писали заяви, підписували договори тощо.
Стосовно заяв Чуфицького щодо звернень до банку, то жодного разу ні позичальником, ні іншими представниками з його боку не було надано доказів письмового звернення, зокрема і сам директор Івано-Франківської філії підтверджує, що офіційних листів від цього позичальника до банку не надходило. Навпаки, банк неодноразово звертався з пропозиціями по реструктуризації боргу, але подружжя Чуфицьких не погоджувалося та уникало контакту.
«Всі заяви пана Чуфицького зводяться до того, що банк за своїм позовом арештував боржника, і саме банк винен у скрутному становищі позичальника, - коментує Сергій Столярук. – Але будь-який арешт – функція правоохоронних органів. Більше того, у даному випадку це відбулося не за позовом банку, як зазначив автор статті, а з причини проведення слідчих дій щодо підроблених документів. Так само і судові справи у відношенні пана Чуфицього тривають не з причини неповернення кредиту, а з причини розслідування за фактом вчинення неправомірних дій з боку Чуфицького».
По інформації С. Столярука, наразі банк «Надра», захищаючи свої права, проводить процедуру, передбачену законодавством, стосовно стягнення заборгованості та погашення наявного кредиту. Але позичальником чиняться всілякі перепони, що викликає труднощі врегулювання ситуації.
Що ж до порад Федора Олексюка, то, як стало відомо, «правозахисник» був умовно засуджений, із забороною обіймати певні посади, по кримінальній справі № 209451 за злочини, передбачені ст. 191 ч. 5 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем), ст. 222 ч. 2 ККУ (Шахрайство з фінансовими ресурсами), ст. 364 ч. 2 ККУ (Зловживання).
Свого часу саме пан Олексюк оприлюднив антирейтинг банків, куди потрапили установи, у яких він особисто брав значні суми в кредит і не розрахувався до сьогодні. А таких немало: окрім банку «Надра», він заборгував «ПриватБанку», «Дельта Банку», «Плюс Банку», «Акцент-Банку», «Альфа-Банку», «МЕГАБАНКУ», «Райффайзен Банку Аваль» та ін. Маючи таку суму боргів і досвід у тому, як не віддавати кошти, Федір Юрійович засновує юридично-охоронну антиколекторську компанію «Ваша Надія», після чого розповідає по телеканалах та на радіо, як позичальники можуть боротися з особливо «жорстокими, антизаконними та нав'язливими» банками.
На жаль, останнім часом з'явилось чимало порад таких «олексюків», як уникнути виконання своїх фінансових зобов'язань боржникам. Кричущі гасла псевдозахисників — не більше ніж спосіб використати людську довіру у своїх меркантильних інтересах. До речі, у таких «організаторів» - суми кредитів, як правило, сягають мільйонів гривень, так що про «рівність» з простим людом тут не йдеться. Власні проблеми з кредитами вони вирішують, створюючи «правозахисні» осередки, при цьому розкручуючи власний бренд.
Насправді порушення умов кредитних договорів з банками — це дуже ризикований шлях, який передбачає відповідальність, у тому числі і кримінальну. Правда, як то кажуть, не може бути у кожного своя — вона одна. І справа навіть не у збитках безпосередньо фінансових установ, які вчора пішли назустріч боржникам, видавши кошти на їх потреби. «Відмова боржників від оплати своїх зобов'язань сьогодні — це невиплачені депозитні кошти іншим громадянам, це позбавлення можливості тисяч українських сімей у купівлі власного житла чи авто в кредит», - наголошує Андрій Конопля.
Тож перш ніж сплачувати «адвокату» і втягуватись у судові процеси, спробуйте вирішити питання з банком. Позбудьтесь тягаря минулого, досягнувши компромісу, і почніть новий рік з чистим сумлінням.
Леся Славіна