31 серпня відбулася прес-конференція на тему: “Рівень готовності українських шкіл до 2011 – 2012 навчального року”. Результати моніторингового дослідження були репрезентовані Директором Центру політичних студій та аналітики Віктором Тараном та експертом ЦПСА Андрієм Богдановичем. Дослідження проводилося у співпраці з громадським партнерством “Новий Громадянин” у процесі реалізації Всеукраїнської кампанії “Знати, щоб діяти”, в рамках проекту “Бюджетна прозорість місцевої освіти” за підтримки NED. Аналітичні дані були отримані в розрізі тих обласних центрів, які надали всі та в повному обсязі відповіді на інформаційні запити. Серед тих, які виявилися максимально закритими до надання публічної інформації, виявилися міста: Кіровоград, Сімферополь, Донецьк, Ужгород, Чернігів, Луганськ, Миколаїв, Хмельницький.
На жаль, органи місцевої влади у своїй більшості є закритими, від них дуже важко отримати інформацію, яка стосується бюджетів та розвитку окремих галузей. На сайтах місцевих рад немає бюджетів та програм соціально-економічного розвитку. Сайти міських управлінь освіти є малоінформативними, на них немає всієї інформації, а на деяких з них інформація не оновлювалася з весни. Це у свою чергу перешкоджає громадянам отримати повну інформацію про стан освіти в їхньому місті.
Навчальний процес в закладах освіти починається із вчителів, які в середньому по Україні отримують заробітну плату в розмірі 2000 грн, що в порівнянні з сусідніми країнами є непомірно низьким показником. Оскільки, рівень середньої заробітної плати в Росії складає 400 доларів США, в Польщі 850 доларів США. В результаті низького фінансового забезпечення прослідковується тенденція до браку кадрів на посади вчителів.
Окрім того, у великих містах відбувається перенаповнення шкіл дітьми, оскільки, за статистичними даними в 2011 році було 180000 випускників, натомість в перші класи мають піти 420000 учнів. В той час, як загальна кількість навчальних закладів в Україні становить 20300, побудовано нових лише 21 навчальний заклад.
Дослідження відбувалося за методикою активного та пасивного моніторингу. Оскільки не всі виконавчі органи місцевої влади були готові для надання інформації, яка є публічною, частина інформації була зібрана з даних, які містилися на офіційних сайтах органів виконавчої влади.
В місцевих бюджетах по освітній галузі закладаються високі кошти і вони, як правило, становлять не менше 30-40 відсотків міських бюджетів. Однак, аналіз видаткової частини свідчить, що вони йдуть на заробітню плату, яка і так є не високою, оплату енергоносіїв та комунальних послуг. На безпосередній розвиток закладів освіти кошти виділяються в недостатній кількості. Зокрема, це стосується галузі інформатизації. На сьогоднішній день не всі обласні центри мають достатню кількість комп”ютерів, інтерактивних дошок, ноутбуків та проекторів.
В результаті дослідження було виявлено диспропорцію в коштах на підготовку до нового навчального року. Так у Луцьку, Тернополі коштів не передбачено, водночас у Донецьку, Запоріжжі та Сімферополі тільки на ремонтні роботи виділені суми вд 7 до 25 млн гривень. Але ці кошти є субвенцією з державного бюджету. Як відомо проект бюджету готує Кабінет Міністрів, отже, можна говорити про тенденцію, коли Кабмін надає преференції південно-східним регіонам за рахунок державного бюджету.
Аналіз обсягу бюджетних коштів, виділених на підготовку до нового навчального року засвідчив, що найбільшу суму виділено в місті Києві, а саме 440 грн на одного учня. На другому місці Сімферополь – 412 грн, на третьому Донецьк – 384 грн.
Серед лідерів обласних центрів, в яких було виділено найбільшу суму грошей на ремонтні роботи, міста Сімферополь – 247 тис. грн, Львів – 190 тис. грн, Донецьк – 139 тис. грн.
Не менш важливим є показник закупівлі в школи нових меблів та обладнання. Найбільше було виділено у Вінниці (50 тис. грн на одну школу), Києві (20, 5 тис. грн) та Херсоні (3 тис. грн).
Ціна сніданків по областям на виконання Постанови Кабміну про обовязкове дитяче харчування 1-4 класів є незначною. Як відзначають самі освітяни для того аби виконати всі норми сніданок має коштувати не менше 7 гривен. На жаль в місцевих бюджетах ці кошти важко знайти. Як результат ми маємо неяісне харчування. Зокрема, в місті Києві на одну дитину передбачено вартість сніданку розміром 7 грн 40 коп., в Дніпропетровську – 7 грн, в Херсоні – 6 грн 85 коп. Найнижча вартість сніданку в Луцьку – 2 грн 50 коп.
Фінансування галузі освіти є нєдостатньою, однак зважаючи, що вони утримуються з місцевих бюджетів, місцевим громадам варто бути більш активнішими, цікавитися станом галузі, зустрічатися з місцевими депутатами та вимагати збільшити фінансування галузі.
Зараз експерти Центру політичних студій та аналітики розробляють методику, яка дозволить громадянам аналізувати стан розвитку галузі освіти, порівнювати її з іншими регіонами та відповідно, займаючи активну позицію, впливати на прийняття бюджету по освітній галузі в подальшому.
