Конференція, організована Інститутом міжнародної економіки Петерсона, Центром США та Європи Брукінзького інституту та Атлантичною Радою.
Вашингтон, 7 липня 2011 р.
Андерс Ослунд, Інститут міжнародної економіки Петерсона
…Якщо взяти цей тиждень в Україні, я очікував, що це буде тиждень, на якому буде ухвалено пенсійну реформу в Україні, і що саме це домінуватиме у новинах. Але ми бачимо, що в українських новинах домінує цей судовий фарс проти Тимошенко, а самі новини більше схожі на судові хроніки, а не на звичайні новини.
Якщо ми візьмемо справу Тимошенко, по-перше, там були три фірми, які базуються у Вашингтоні, «Akin Gump», «Trout Cacheris» та «Kroll», що зробили висновки щодо двох справ, які вщент розбила «Covington&Burling», ще одна вашингтонська компанія. Прокуратура ж, здається, не просто відклала їх в сторону, натомість, вона порушила ще одну справу по газовій угоді з Росією січня 2009 року, звинувативши Тимошенко у перевищенні посадових повноважень. Наскільки я розумію, ніхто не говорить, що вона заробила на цьому якісь гроші, а тепер і служба безпеки, схоже, усвідомила, що все це розвалюється, цей фарс, який відбувається в суді сьогодні. Томи вони готують нову справу, тобто стару справу, яка вже виникала пару разів в минулому, її газова угода з Росією як приватного бізнесмена у 1996-му.
… Корупція (в Україні – ред.) залишається величезною проблемою, а судова система отримала надзвичайно погану репутацію, я боюсь, що вона перебуває у справді поганому стані. Ситуація зі ЗМІ також не оптимістична, але тут все не так однозначно. Для мене, можливо, стало новиною те, що рішення суду у справі Тимошенко стане поворотним моментом у відносинах України із Заходом. Це основні висновки.
Девід Крамер, Виконавчий директор Фрідом Хаус
...На мою думку, мета в тому, щоб позбавити її (Тимошенко – ред.) права обиратись на будь-які посади за допомогою ув’язнення або засудження, як би там не було, так щоб вона не могла брати участь у політичних процесах. Це – сама суть проблеми, яка полягає в тому, що ці переслідування, а також справи Луценка й інших підривають довіру до влади, підривають довіру до судової системи, руйнують незалежність інституцій. Це завдасть величезної шкоди зусиллям України щодо руху у більш демократичному напрямку...
Хоча я погоджуюсь, я підтримую завершення підписання Угоди про зону вільної торгівлі та Угоди про асоціацію. Але недостатньо просто заявити, що ти хочеш приєднатись до Європи, а потім вести себе так і займатись тим, що вони роблять. Сказати, що ти хочеш рухатись в Європу, - це не шлях для такої поведінки. Я справді повірю у боротьбу з корупцією, якщо буде розпочато розслідування щодо виборів листопада 2004 року, спроб їх сфальсифікувати. Я повірю в це, коли я побачу розслідування щодо газових угод січня 2006, в яких, на мою думку, є достатньо обґрунтованих підстав говорити про корупцію. Я повірю в це, коли я побачу розслідування щодо РосУкрЕнерго. Я повірю в це, коли я побачу розслідування того, як діяв уряд у Стокгольмському суді з РосУкрЕнерго, і чому це коштувало уряду та країні купу грошей, набагато більше грошей, ніж згадується у будь-якій зі справ Тимошенко. Саме так можна відновити довіру. Я чекатиму, і поки влада не зробить щось із цього, я в це не повірю.
…І дозвольте мені завершити коментарями щодо вибіркових переслідувань. Я не планував говорити про це окремо до подій, які трапились цього тижня, але останнє розслідування СБУ проти Юлії Тимошенко перетворило те, що, яка зазначив Андерс Аслунд, було фарсом, на трагедію.
Одним з уроків, який вивчили багато з нас, полягає у тому, що незалежно від того, знаходишся ти при владі чи ні, якщо ти опинився у ямі, перестань копати! Українці ж продовжують копати, аж поки вони не опиняться на протилежному боці Землі. Це – трагедія для України. Це вже стає жартом. Цим розслідуванням більше не можна довіряти. Це просто одне за іншим звинувачення, які висуваються проти Юлії Тимошенко, поки нарешті щось не вийде.
Якщо Україна справді хоче зберегти довіру до себе та справді боротись з корупцією, а також зберегти довіру у питаннях верховенства права, цьому нонсенсу необхідно покласти край! Тому я звертаюсь до своїх колег з українського уряду, які присутні тут, коли ви повернетесь назад, або доповідатимете вашому уряду, скажіть їм, щоб вони зупинились. Це – обурливо! Це знищує перспективи України щодо реальної інтеграції у євроатлантичну спільноту, це також знищує перспективи вашої країни щодо справжнього демократичного майбутнього.
Дехто з нас сподівався, що здобутки Помаранчевої революції 2004 року є незворотними. Я думаю, що сьогодні ми пересвідчились, що вони не були незворотними, насправді, сьогодні вони всі анулюються, тому конче необхідно щось робити з цим.
Останнім часом я ношу браслет на підтримку Білорусі, ще однієї країни, за якою я уважно спостерігаю. На ньому написано «Звільнити Білорусь зараз» (“FreeBelarusnow.org”). Я справді дуже сподіваюсь, що нам не доведеться почати носити такі ж браслети на підтримку України.