Важко собі уявити навіть гіпотетично вивішування прапорів «Третього рейху» зі свастикою 20 квітня (день народження Гітлера) на усіх адмінбудинках сьогоднішньої Німеччини! Країни члена Європейського Союзу та НАТО!
Не менш абсурдною буде картина, за 4 місяця до святкування урочистостей з нагоди 20-ти річчя проголошення Незалежності України, країни яка задекларувала своє майбутнє у європейській спільноті, побачити червоні прапори на усіх адмінбудинках держави. Червоних прапорів, які всією своєю історією, суттю та змістом символізують виключно тотальне винищення всього українського, національного, мовного, духовного, ментального, культурного, історичного, і найголовніше – послідовного винищення Української державної самостійності та незалежності, протягом майже цілого століття!
Вивішування на щоглах адмінбудинків червоних прапорів – тотожньо опусканню синьо-жовтих державних прапорів України!
Червонопрапороносний блуд – це відвертий антиукраїнський реваншизм!
Так званий «червоний прапор премоги», - це не тільки, і не стільки, бойовий прапор Червоної Армії у боротьбі з фашизмом, скільки прапороносний символ і уособлення багатомільйонного геноциду українців під час голодомору 1932-33 років та голоду 1946-47 років минулого століття. А ще раніше, від 1918 року, саме під червоними прапорами тотально винищувалася УНР. Каральна банда «армії Муравйова» під Крутами знищила близько трьохсот студентів і вдерлася громити та нищити столицю України - Київ! Саме під червоними прапорами знищувалося українське село і селянство, винищувалася українська Церква, мова, культура, історія, побут, традиції… і по садистськи нав’язувався більшовицький войовничий атеїзм та бездуховність. Під червоними і гітлерівськими прапорами зі свастикою, Сталін і Гітлер, проводили спільні військові паради дружби і братерства у Бресті 1939 року! Саме під червоними прапорами 17 жовтня 1939 більшовицькі орди НКВС вдиралися у Західну Україну «визволяти» нас, затопивши сотні тисяч українців, поляків, євреїв… у морі власної крові! Мільйонами повивозили у Сибір, Казахстан та на Північ до сотен більшовицько-сталінських концтаборів, катівень та копалень!
Від 1941 по 1945 роки під червоними прапорами загинуло з вини Сталіна та більшовицької партії зо два десятка(!) мільйонів(!!!) етнічних українців, росіян та громадян інших національностей, лише на території України, військових та цивільного населення, дітей, жінок, людей похилого віку, як від гітлерівських загарбників, так і від тупості військово-політичного командування Червоної Армії та Сталіна особисто. Півмільйонні армії (переважно з етнічних українців) опинялися у ворожому оточенні та «котлах» під Києвом, під Харковом, у Криму, на Кубані, залишаючись приреченими на тотальне винищення та рабство вже у фашистських концтаборах, а десятки мільйонів людей мирного населення переважно українців, опинилися на 4 роки у німецькому полоні та окупації, приречені на винищення, фашистський геноцид та мордування! Все це відбувалося під та з вини червоного прапору! Під час т.зв. визволення Києва, під час форсування Дніпра, свідомо потоплено сотні тисяч українців у крижаній воді! Це теж відбувалося під червоними прапорами!
Від 1944 по 1958 роки на Західній Україні під червоними прапорами повторно винищено сотні тисяч етнічних українців Галичини, Поділля, Волині...
У боротьбі проти ОУН-УПА, під червоними прапорами майже два десятиліття впроваджувалося тотальне винищення, терор, катування, залякування, шантаж, утиски і переслідування, сплановане асимілювання з іншими народами, мирного (цивільного) населення Західної України, з метою остаточно винищити споконвічний українській незалежницький дух та прагнення до свободи і самостійності!
Жертвами червоного прапору стали сотні тисяч українців-галичан!
Ми не можемо і не маємо права це забути! Як у євреїв ніколи не загояться рани від голокосту, так і рани українців не загояться ніколи! Євреї добре пам’ятають під якими прапорами їх мільйонами винищували від 1933 по 1945 роки! То чому нас, примушують забути під якими прапорами винищували десятками(!) мільйонів українців від 1918 по 1991 рік!
І на останок, про силу закону чи закон сили!
Нас лякають законодавчим ухваленням примусового вшанування 9 травня червоного прапору! Відповідь проста! Стаття 20 Конституції України визначає, що «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів…». Іншого не має! Це визначає Конституція! Про червоний прапор в Конституції немає нічого!!! Він (та інші прапори) антиконституційний на території держави Україна! А в Росії та Білорусії будь-ласка!
А тепер до парламентської більшості у Верховній Раді України!
Стаття 6 Конституції України визначає, що «Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України». Тож шануйте депутати з більшості прямі норми Конституції України!
А тепер про Український Народ!
Стаття 65 Конституції України визначає, що «Захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України…»
То ж спробуйте владо мене, громадянина України, депутата обласної ради, змусити не виконувати Конституцію України і не шанувати її символи. Спробуйте це зробити з мільйонами громадян України! Спробуйте! Ми чекаємо! 9 травня!
