Томенко: Складається враження, що влада боїться Шевченка

Влада досі боїться Тараса Шевченка.

Про це сьогодні зранку в ефірі «5 каналу», вітаючи з днем народження Тараса Шевченка, сказав Заступник Голови Верховної Ради та один із лідерів партії «Батьківщина» Микола Томенко.
 
За словами Микола Томенка, "аби ми були народом, який себе поважає та мали державу, якою можна було б гордитися, то саме 9 березня у нас було б національне свято». «8 березня провели б суспільно-політичні заходи на захист прав жінки та недопущення владного сексизму, а свято національного духу та національної ідеї мали б проводити сьогодні – 9 березня, в день народження Тараса Шевченка", - наголосив Томенко.
 
Микола Томенко відмітив, що життя Тараса Шевченка і героїчне, і трагічне водночас.

"Ця трагедія і героїзм підкреслені і датами життя, і смерті поета: 9 березня з’явився на світ, а 10 березня – пішов з життя", - зазначив М.Томенко.
 
Віце-спікер також нагадав, що саме 2011 рік – рік 150-річчя з дня смерті та перепоховання Кобзаря. Натомість, за його словами, ще не відбулося жодного засідання урядового оргкомітету та відсутня система чи логіка діяльності влади щодо ювілейних заходів у цьому році.
 
Загалом, відповідаючи на запитання стосовно того, що варто було б зробити, Микола Томенко відмітив, що "точно не треба будувати пам’ятники".

«Це робили і за радянської влади", - наголосив бютівець.
 
Натомість, за словами Віце-спікера, треба пропагувати творчість, світогляд, ідею Тараса Шевченка.

"Варто показати Шевченка художника, донести його твори, які фантастично мелодійні, мовою музики та врешті зробити сучасне кіно, бо живемо у ХХІ столітті", - наголосив Микола Томенко.
 
Підсумовуючи, Заступник Голови парламенту відмітив, що складається враження, що багато представників нинішньої владної еліти свої знання творчості Тараса Шевченка починають та завершують «Заповітом», який обов’язково вивчався у радянській школі, "натомість, головні твори, які є його своєрідними політичними та національними заповітами вони як не знали, так і не знають".
 
"Це незнання, очевидно, перейшло у спадок від Російської імперії, потім Радянського Союзу, оскільки цих справжніх творів поета як боялася влада, так і продовжує боятися", - сказав наостанок Микола Томенко.