01 грудня 2010 року
Директору розпоряднику МВФ
(Міжнародного валютного фонду)
панові Домініку Стросс-Кану
Громадянина України Руслана Коцаби, 1966 р.н., мешкаю м.Івано-Франківську, вул.Кармелюка 2/23, 76010, освіта вища
ЗАЯВА.
Керуючись ст.ст. 5, 13, 15, 18, 27, 34 Конституції України, заявляю, що всі кредитні ресурси, які надавалися керівництву України не мають ніякого відношення до мене особисто, а також до членів моєї родини.
За час існування України, з 24 серпня 1991 року до сьогодні, мені жодного разу не була представлена правдива інформація цілей здобуття наданих кредитних ресурсів Міжнародного валютного фонду.
Мені, Руслану Коцабі, стало відомо із доступних інформаційних джерел, що саме моя держава лідирує у переліку боржників МВФ, які позичали на невигідних умовах кредити під час світової фінансової кризи та друге місце у світі за зведеною сумою кредитів від МВФ, що складає понад 1100 американських доларів з кожного, навіть новонародженого, українця.
Ніколи, я підкреслює - ніколи, керівництво моєї держави не надавало офіційного протоколу направлення кредитних ресурсів до якихось галузей української економіки.
Жодного разу в офіційних виданнях Президента України, Уряду України, Верховної Ради України не були представлені документи, які підтверджують використання наданих кредитних ресурсів на території України.
Офіційна сума боргів держави Україна офіційно зафіксована в Законі України «Про державний бюджет України на 2010 рік» в розмірі 315 мільярдів 715 мільйонів 906 тисяч 300 гривень, що на 25% перевищує дохідну частину бюджету на 2010 рік, а це свідчить про дефолт.
Я, як громадянин України, не маю права розділяти борги , які беруться невідомо для яких цілей і невідомо на яких умовах.
Крім того, доводжу до Вашого відома, що в 2008 році на рефінансування банківського сектору країни було виділено більше 60 мільярдів гривень, які до сьогодні не повернуті до бюджету країни, а сума більше 30 мільярдів гривень уже ніколи не повернеться до бюджету країни, так як вказані фінанси виведені із країни через банки, які зараз терміново ліквідовуються.
Окрім того, в країні існують корпоративні борги підприємств під гарантії держави Україна, які видавались невідомо як і ким визначеним підприємствам та фірмам для невідомо ким обґрунтованого ведення бізнесу. Я не знаю переліку цих фірм і причин, за якими кредити їм видавались та на підставі чого такі величезні кредити видавались в Україні.
Спираючись на вищесказане, та керуючись Конституцією України заявляю, що знімаю з себе відповідальність з повернення кредитів, які були залучені урядом України для невідомих цілей і використовувалися в цілях кредитування фінансових груп, наближених до керівництва країни протягом 20-ти років.
На підставі вищевикладеного прошу викреслити мене, тимчасово непрацюючого українця Руслана Коцабу, мою дружину Уляну і двох донечок: Квітославу (6 рочків) та Зореславу (3 рочки) зі списку боржників Міжнародного Валютного Фонду.