Звернення
Президії Ради Івано-Франківської
обласної організації політичної партії "Наша Україна" до мешканців
Прикарпаття
Дорогі краяни!
Є народи, що впродовж століть
мають незмінний прапор Держави і сприймають це, як раз і назавжди Богом дане
надбання. На жаль, не така доля судилася українцям. Чужинці-окупанти, що
протягом віків посягали на нашу землю, нашу волю, нашу свободу, приносили і
насаджували свої символи, серед яких, звичайно ж, був прапор. І тоді справжні
патріоти України везли синьо-жовтий згорточок із зруйнованої Катериною Січі за
Чорне море та на Соловецькі острови. Він зігрівав серця перших канадських
емігрантів та Січових Стрільців. Під цим прапором гинули Герої Крут та
Української Повстанської Армії. Неможливо простежити шлях і долю тих безцінних
синьо-жовтих символів вільної України, які разом з нашими земляками пройшли
Сибір і Воркуту, Караганду і Магадан. А ті українці, які переховували
національні прапори у часи різних окупаційних режимів, не вважали себе героями,
вони навіть не сподівалися, що колись цей стяг стане символом Держави Україна.
Часто вони зберігали його лише для того, щоб показати своїм дітям чи онукам,
який то є символ нескореної нації.
Ще до проголошення незалежності
України, 8 квітня 1990 року депутати Івано-Франківської обласної ради першого
демократичного скликання прийняли рішення про встановлення синьо-жовтих
прапорів над міською і обласною радою, а 15 квітня 1990 р. прапор замайорів в
Івано-Франківську над ратушею.
У 2004 році вийшов Указ
президента України про відзначення 23 серпня Дня Прапора, і щороку цього дня ми
віддавали шану найголовнішому державному символові. Однак події останнього
часу, коли повзучий реваншизм Москви видно вже неозброєним оком, коли у
Запоріжжі за потурання найвищої влади
Звертаємося до всіх, кому небайдужа доля Держави, 23 та 24 серпня під час
святкування Дня Прапора та Дня Незалежності України максимально використати
державну символіку. Вивісити державні прапори на будинках, прикріпити
синьо-жовті стрічки на одяг, взяти до рук маленькі прапорці. Нехай кожен такий
символ утвердить нас у незворотності обраного шляху, і промовисто нагадає нашим
ворогам "Ще не вмерла України ні слава, ні воля!"
Слава Україні!