Ліквідовувати полігон гексахлорбензолу в Калуші не потрібно - експерт

Ліквідовувати калуський полігон гексахлорбензолу зовсім не обов'язково.

Таку думку в розмові з кореспондентом "Малакави" висловив колишній головний геолог калійного заводу Богдан Бараненко. І не тільки дотримується, але й доводить, що на сьогоднішній день єдиний в Європі полігон гексахлорбензолу (ГХБ) в Калуші, де за даними різних комісій, які вивчали екологічну ситуацію в місті, зберігається від 11,5 до 12 тис. тонн токсичної речовини 1-го класу небезпеки, можна продовжувати експлуатувати, якщо перед відновленням його роботи виконати певні заходи, які не потребують великих фінансових витрат.

"За останніх кількох місяців, а якщо бути більш точним, то буквально відтоді, як Верховна Рада затвердила указ Президента України "Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації", у місцевих ЗМІ ведеться жвава дискусія стосовно перезахоронення та переробки накопиченого в Калуші гексахлорбензолу, – констатував Богдан Бараненко. – Як правило, інформації та різні коментарі подаються від людей, котрі мало або й зовсім не обізнані в цьому питанні. Оскільки я впродовж багатьох років здійснював контроль за діяльністю полігону гексахлорбензолу, то хотів би внести деяку ясність стосовно цієї проблеми.

Насправді в свій час токсичні відходи з хімічних виробництв, в тому числі й ГХБ, складались у металевій тарі безпосередньо на поверхні землі в районі існуючого нині полігону. Таке складування часто призводило до проникнення токсичних речовин у ґрунти, підземні та поверхневі води. Згодом на цьому ж місці був облаштований так званий могильник для захоронення промислових (в т.ч. токсичних) відходів. По периметру полігону була споруджена протифільтраційна завіса (ПФЗ), підготовлені спеціальні котловани для укладання металевих бочок з ГХБ, пробурені спостережні свердловини, збудований склад для зберігання відходів перед їх захороненням. На сьогодні загальна площа полігону становить близько 4 га, з яких задіяно тільки 1,5 га. В районі полігону функціонувало 13 спостережних свердловин, з яких щоквартально відбирались проби води для визначення вмісту ГХБ.

Богдан Бараненко зазначає, що за період з 1992 по 1999 роки у відібраних пробах не було виявлено вмісту цієї токсичної речовини, який би перевищував гранично допустимі концентрації (ГДК). Найвища концентрація (0,02-0,03 мг/л) була зафіксована у свердловині №9, яка пробурена неподалік котловану захоронення ГХБ, у той час як ГДК гексахлорбензолу у воді санітарно-побутового водокористування становить 0,05 мг/л. Результати хімічних аналізів повинні й сьогодні зберігатись в архівах відділу охорони природи колишнього в/о "Хлорвініл" і ВАТ "Оріана".

"Вибіркові проби також відбирались і працівниками Калуської райсанепідстанції, в яких теж не було виявлено перевищення ГДК гексахлорбензолу у воді. У зв’язку із цим виникає цілком слушне запитання: а навіщо потрібно перезахоронювати відходи, які не спричиняють забруднення навколишнього природного середовища, витрачаючи на це мільйони доларів? На мій погляд, доречніше відновити функціонування цього полігону, тим паче, що у Калуському промисловому регіоні не існує жодного могильника, де можна було б захоронити токсичні відходи, - каже експерт. - Існуюча площа полігону дозволяє використовувати його ще впродовж тривалого часу. Для того, щоб відновити його експлуатацію, необхідно провести ревізію усіх наявних спостережних свердловин, а при потребі пробурити ще додаткові. Відновити слід у повному обсязі режимні спостереження і за відсутності у відібраних пробах ГХБ можна буде ствердно говорити про надійність протифільтраційної завіси. Крім відновлення режимних спостережень, потрібно виконати додаткову гідроізоляцію існуючих карт захоронення глинистими породами з метою запобігання розмиву поверхневого шару атмосферними опадами".

Що стосується поширеної в ЗМІ інформації, що нібито у Калуші гексахлорбензол був виявлений у пробі води, відібраної із свердловини в районі об'їзної дороги, то Богдан Бараненко відзначає, що найвірогідніше, проникнення ГХБ у воду могло відбутися із відвалів Домбровського кар'єру, де у 70-80-х роках складувались різні відходи з хімічних заводів  в/о "Хлорвініл".

"Подекуди це робилося безвідповідально і безсистемно. Але, враховуючи фізичні властивості ГХБ та напрямок руху підземних вод, ця речовина з могильника жодним чином не могла потрапити у той район, де була виявлена, - переконаний експерт. - Відновлення подальшої експлуатації полігону гексахлорбензолу, на моє переконання, також дозволить надійно зберігати на ньому інші токсичні відходи, а таких у нашому регіоні є чимало, без спричинення шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Це дозволить зберегти десятки мільйонів державних коштів, які потрібно буде вкласти у ліквідацію цього полігону, перезахоронення наявного в ньому гексахлорбензолу десь на території іншої держави світу чи в переробку ГКБ".


Записав Василь Ткачук