Чому діти наважуються на суїцид?

Протягом останнього часу в Калуші все частіше почали говорити про випадки суїцидів. Щоправда, офіційно ні медики, які дають відповідні висновки, ні правоохоронці підтвердити ці слухи не наважуються. Але диму без вогню не буває. А скільки ж таких випадків в області? А в країні?

 

Якщо таке рішуче бажання піти з цього життя у дорослого ще якось можна пояснити: негаразди на роботі, не знає, де взяти кошти, щоб віддати борги, сварки у сім’ї, то пояснити, чому на це наважуються діти не беруться навіть психологи. А статистика свідчить, що щорічно понад 200 підлітків вирішують заподіяти собі смерть.

 

Тож після кожної почутої новини про трагедію, батьки замислюються, а як урятувати свою дитину, втримати її від страшного кроку, як вчасно помітити, що з нею коїться щось не так? На це запитання психологи відповідають по-різному. Хтось визначає групи ризику, хтось радить, на яку незвичну поведінку дітей треба насамперед звертати увагу.

 

Експерти зауважують, що рідше йдуть з життя діти, котрі чимось зайняті. Якщо дитина чи підліток активний, спілкується з друзями, займається спортом, в музичній школі, танцями чи живописом (за умови, що все це не нав’язується), їй просто ніколи думати про таке.

 

До основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді психологи відносять: переживання образи, самотності, відчуженості; реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання; смерть одного з батьків чи їхнє розлучення, відчуття провини, сорому, страх перед ганьбою, приниженням; любовні невдачі, бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття; наслідування приятелів, героїв книг чи кінофільмів. Крім того, сьогодні зростає кількість соціальних чинників, що схиляють молодь до самогубства, як-от алкоголізм, наркоманія, депресії, ВІЛ/СНІД, фінансові проблеми.

 

– Діти потребують батьківської любові, уваги, підтримки, – вважає директор Калуського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) Галина Дидич. – І коли в них щось в житті пішло не так, а немає перед ким виговоритися, попросити поради, тоді психіка не здатна самотужки впоратися з усім цим. Батькам потрібно бути уважним слухачем своєї дитини, адже дуже часто суїцидальні настрої випливають із депресії. Вони повинні виконувати роль Ангела-хоронителя. Дітям значно важливіші довіра, розсудлива думка, знати, що їх зрозуміють і неодмінно підтримають. Коли розумієш, що тобі є до кого звернутися, тоді життя цінується значно більше.

 

Буває й таке, що батьки помічають неадекватну поведінку дитини, але не знають, як їй допомогти. Тоді треба телефонувати на телефон довіри 7-89-09 і психологи ЦСССДМ, нададуть безкоштовну і конфіденційну допомогу та обов’язково підкажуть, як вийти із скрутної ситуації.

 

– До цих страшних і зовсім недитячих вчинків призводить і брак спілкування, – переконана спеціаліст ЦСССДМ Тетяна Ящук. – Якщо дитині не комфортно вдома, у школі, немає кому розповіси про біль, про те, що турбує, тоді вона шукає вихід із ситуації. А ще у підлітковому віці на дитину дуже впливають ровесники, а тому батькам треба бути уважним до її оточення. Прослідкувати, як вона вдягається, яку музику слухає, з ким спілкується, поцікавитися, у якому стилі її одяг. А потім уважно вивчити, що собою являє субкультура, до якої відносить себе дитина. Бо є різні молодіжні напрямки. І деякі з них спонукають до негативних вчинків.

 

Звичайно, про те, що з дитиною, щось не так, що вона почала пропускати уроки у школі, повинні розповісти батькам й вчителі, однокласники, друзі. Адже на такий рішучий крок люди йдуть не одразу, а ретельно планують, обдумують його. Приділяти потрібно велику увагу й духовному вихованню дитини як у школі, так і вдома.

 

– У своєму земному житті люди чинять багато діл, які суперечать Закону Божому, переступають волю Божу, грішать, – повчає священик УПЦ КП о. Федір Мороз. – Але з усіх цих гріхів одним з найважчих і найстрашніших є самогубство. Самогубством людина самовільно виключає себе з Божого плану, плану спасіння людини від вічної смерті. Самогубство – це категорична незгода і відкинення Божої волі, Божої любові, в якій і закладено життя людини у вічності з своїм Творцем.

Причин самогубства можна назвати багато, але, на мою думку, головною причиною є втрата людиною змісту життя, віри. У сучасному суспільстві людина має все, що стосується задоволення матеріальних потреб: їжу, одяг, житло, але не має головного – змісту життя, бо істинний зміст життя – в Бозі. Людина не бажає прийти до Бога як до Істини, вона хоче диктувати Творцеві свої умови, за якими вона буде жити в цьому житті і вирішувати, коли їй померти.

 

У сучасних умовах дитина чи підліток залишений без належного духовного і психологічного виховання. Подивімося реально на ситуацію. Хто, чи що впливає на формування дитини? По-перше, суспільство, в якому зростає і формується дитина як особистість, а суспільство хворе багатьма пороками, гріх стає нормою поведінки. По-друге, вседозволеність, по-третє, необмежений доступ до різного виду інформації. На психологію сучасних підлітків має негативний вплив перегляд окремих фільмів, телепередач, комп'ютерних ігор та Інтернет-ресурси. І таких причин можна назвати багато. Складається враження, що хтось спеціально працює над тим, щоб переконати підлітків в тому, що самогубство це ­- єдиний правильний спосіб вирішити свої проблеми.

 

На мою думку, сьогодні потрібно прикласти максимум зусиль, щоб зупинити суїцидальні, не тільки випадки, але й настрої в місті. Що для цього потрібно зробити? Пропоную створити робочі групи з фахівців, які б конкретно проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу в навчальних закладах щодо суїциду. Залучити до цієї справи педагогів, духовенство, психологів, медиків, соціальних працівників.

 

Православна Церква різко і негативно відносилась до самогубства. З перших віків християнства було заборонено не тільки відспівувати самогубців, але й хоронити їх на кладовищах. Церква відпрацювала цілу систему санкцій щодо самогубців. Самогубство розцінюється, як убивство, з тією тільки різницею, що вбивця може покаятися і виправити своє життя, а самогубець ні. Церква не оправдує самогубство, навіть якщо воно викликане надмірними стражданнями. Адже всяке страждання має зміст. Зміст страждань в тому, що воно є несінням хреста. Краще страждати, аніж вбити себе через страждання.

 

На початку минулого століття Україна посідала одне з останніх місць за кількістю самогубств (дані по Європі) – лише три людини зі ста тисяч зважувалися на цей крок, а про підлітковий суїцид не було й мови. До кінця 60-х кількість добровільних жертв зросла в кілька разів і всі дані про самогубців у нашій країні засекретили. Сьогодні з життя йде близько 80-90 співвітчизників на кожні сто тисяч, що втричі перевищує прийнятий у всьому світі вкрай небезпечний рівень. За статистикою, кількість суїцидів у країні – на одному рівні з кількістю смертей у ДТП. Самогубство займає третє місце після смертності від серцево-судинних та онкологічних захворювань. Водночас 71 відсоток людей, які чинять самогубство, психічно здорові.

 

Віра Любинець.

 

 

 

old_editor, 09.07.2010 12:52



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини