Партії і громадські організації уже активно готуються до місцевих виборів — Володимир Джигіта
Беручи до уваги заяви влади про проведення місцевих виборів 31 жовтня, партії, громадські організації та окремі політики місцевого рівня розпочинають підготовку до них. Хоча наразі діє виборче законодавство за пропорційною системою, але місцеві еліти чекають повернення мажоритарки. Кожна з цих систем має велику кількість мінусів і плюсів. Так свого часу «для посилення відповідальності депутатів перед виборцями» відбувся перехід до пропорційної системи, а тепер під таким же лозунгом пропонується повернення до старих, дещо змінених, правил гри. І для того, щоб повернення не стало «черговими граблями» для держави і виборців, такі зміни повинні бути добре обдуманими і чітко прописаними у новому законі.
При розробці нового виборчого закону потрібно розуміти, що в селах і маленьких містах альтернативи мажоритарці бути не може, оскільки тут мешканці особисто знають чи не всіх кандидатів і купити їх політичними лозунгами не вдасться. Також, депутат сільської ради нестиме не політичну, а саме особисту і «сусідську» відповідальність.
Ситуація з міськими радами обласних центрів і великих міст значно складніша. Звичайно, основним питанням в роботі рад даного рівня повинна бути господарча діяльність. Тому кожен громадянин повинен знати в лице відповідального за стан дороги, вивіз сміття та ін. Але тут крім господарчої роботи важливою стає і політична позиція у багатьох питаннях. Враховуючи і розуміючи різнобарвність українського населення, держава повинна дати можливість містам виказувати свої погляди з тих чи інших політичних питань і спиратися на них у проведенні своєї політики. З цього випливає, що на даний момент найкращим варіантом могла би стати змішана система обрання депутатів – половина за мажоритарною системою, половина за пропорційною.
В обласних радах політична складова має ще більше значення як в міських. Але якщо подивитися на формування політичних організацій обласного рівня то тут виникає дві великі проблеми.
Першою є та, що більшість колишніх голів обласної адміністрації займаються своїми політичними проектами, які не мають ні ідеологій ні реальних програм. Такі проекти створюють на основі «мертвих» політичних партій, породжують різного роду іменні блоки і після проходження до ради, оскільки вони є регіональними, не мають усталених зв`язків ідеологічними однодумцями у Верховній Раді, а тому втрачається головний плюс пропорційної системи – голосування за політичні погляди, які в парламенті України просто не буде кому відстоювати.
Другою і не меншою проблемою є створення списків кандидатів в депутати обласної ради, адже райони області не мають можливості реального впливу на таке формування. Тому після виборів на пропорційній основі в обласній раді ми можемо отримати ситуацію коли абсолютна більшість депутатів будуть представниками обласного центру, а райони не матимуть можливості проявляти свою позицію. Виходом знову-таки може стати змішана система де райони отримають своїх депутатів-мажоритарників.
Обов`язком влади є зміна виборчого закону ще до проведення місцевих виборів, що повинне стати великим кроком вперед.
