Починаючи з дня інавгурації президента Віктора Януковича, опозиційні сили заявляють про початок авторитаризму в Україні. Козирів для опозиції додала заява 5 каналу і каналу TВі про спроби знищення їх, як інформаційних і об`єктивних телеканалів, а також журналістський рух "Стоп цензурі". І справді, перед очима постає факт, що найбільша в нашій державі медійна група, підконтрольна нинішньому главі СБУ, м`яко кажучи пробує обмежити вплив інших телеканалів. Та чи можуть такі дії окремих посадовців перерости в державну політику і стати початком "російського сценарію"? Мабуть можуть, але не в сьогоднішній Україні.
В Росії перехід до авторитаризму став можливий завдяки абсолютній підтримці Володимира Путіна серед населення, що сформувалася на фоні "успішної боротьби влади з тероризмом", яку очолював саме Володимир Володимирович. Основною ж причиною такої підтримки в боротьбі був страх. Після тогочасних терористичних актів в Росії більшість населення боялася заходити в метро, в будівлі де працюють чи проживають, адже зі страхом чекали нових і нових вибухів. І саме в цей момент влада отримала можливість придушити свободу слова і вибору пояснюючи це необхідністю таких кроків для боротьби з тероризмом. І населення владу підтримало, бо життя без страху важливіше за "якісь віртуальні свободи". Згодом рівень життя простих росіян покращився за рахунок все більших надходжень нафтодоларів і питання свобод стало взагалі неактуальним.
Якщо ж розглянути українські реалії, то (на щастя) нашій владі боротися з тероризмом чи будь-яким іншим реальним ворогом не потрібно. В Україні чи не єдиною проблемою є фінансовий стан українців, якого в тюрму не посадиш і фізично не знищиш. Розуміння того, що бідним є не тільки населення, але й сама держава, приводить до висновку, що влада не має можливості створювати якихось ворогів і з ними боротися, бо на це відсутні кошти. Оскільки ми не маємо звідки очікувати якихось великих фінансових надходжень, то і не побачимо бездумної і абсолютної підтримки влади населенням, а без цього "російський сценарій" неможливий.
Потрібно враховувати і те, що владою на осінь плануються місцеві вибори, які являються ще однією перепоною для розвитку авторитарних процесів, оскільки надавати опозиції додаткові козирі в час виборчої компанії як мінімум нерозумно.
Розуміючи неможливість переходу України до авторитаризму в близькій перспективі, варто пам`ятати, що все велике починається з маленького, а тому протистояння будь-яким антидемократичним процесам в державі повинно бути основним завданням нинішньої опозиції.
