«Свято ковалів» за кількістю іноземних учасників поб`є усі рекорди попередніх фестивалів — Полуботько

Сьогодні стартував триденний щорічний фестиваль «Свято ковалів-2010», який проходить у Івано-Франківську уже вісім років поспіль.

За словами організаторів фестивалю, це «Свято ковалів» має побити рекорд усіх попередніх років.



«Щороку до нас приїжджає 300-350 учасників з усіх міст України, також ми приймаємо й іноземних гостей. Цього року ми приймемо 23 іноземні країни й 24-ою стане Україна. Щороку до нас приїжджають нові делегації із усе цікавішими людьми», — розповіла Ольга Полуботько, координатор «Свята ковалів».

Австралія, Каліфорнія, Вашингтон, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Бельгія, Росія, Білорусь та багато інших країн приїхали до Франківська представити своє ковальське мистецтво. Також сьогодні на свято завітала Скандинавія з найбільшою за всі роки фестивалю делегацією - понад 30 осіб, які привезли свої оригінальні вироби з металу.

Україну ж на фестивалі представляють усі обласні центри країни, зокрема перше українське місто-побратим «Кільця європейських ковальських міст» - Донецьк.

«Я вже не вперше у Франківську на цьому святі, але цього року представлю дрібні ковальські вироби - мініатюри. Чесно кажучи, лише два роки тому я зрозумів, що щось маленьке створити значно важче, як велике. Тут потрібна дуже тонка робота, — розповідає коваль з десятилітнім стажем Віктор Михайлюк з Донецька. — Може це здасться дивним, але ковальство сьогодні є цінним, що доводить й цей фестиваль. Людям подобається дивитися на таке чудо з металу, то як його можна не створювати?!»

Донеччанин зауважив, що власне у Донецьку ковальством займатися значно легше, як у Франківську, завдяки їх Парку кованих фігур, де можна не лише розмістити свої роботи, а також набратися досвіду не витрачаючи на це великі кошти.

«Навіть мені, як художнику, важко було б освоїти десять років тому мистецтво бути ковалем, якщо б не натхнення, яке витає у тому парку. А ви, франківчани, саме у ці дні й зможете все зрозуміти», — каже Віктор Михайлюк.

Інший учасник свята, менш романтичний, проте колоритний і пафосний львівський козак Василь Качмар переконаний, що саме на Франківщині повинно набути світових оборотів уміння виливати з металу, адже це місце, де вдало може поміститися будь-яке мистецтво.



«Людина, яка займається металом, повинна знати про метал все. Не буває так, щоб можна було займатися одним та швидко переключитися на щось інше. Метал не терпить дезертира. Коваль, як хороший лікар... яких у нас немає...», — розповідає зброяр зі Львова Василь Качмар.

Він переконаний, що немає такого виду зброї, який використовувався на наших землях у будь-який час, якого б він зі своїми хлопцями-зброярами не виготовляв.

«Зброю, яку виготовляємо, ми вивчаємо глибинно, як ремесло. Як вона виготовляється - не скажу, бо того вам не треба, то моє... Та й про це не можливо розповісти, цьому не можна й навчити. Це вміти треба», — переконаний львів`янин.

Деякі щорічні учасники фестивалю говорять, що свято хоч і почалося сьогодні, але складається враження, що з минулого року воно й не закінчувалося.



«С первого дня здесь столько друзей можно найти, что потом не знаешь, как уехать. Возможно, сам «Праздник кузнецов» для нас - это только повод найти единомышленников. Хотя этот год почему-то спокойнее, чем было в предыдущем, — ділиться коваль з Росії Олександр Дубров. — Я не делаю из металла, я им живу, как этого научил меня папа. Уверен, что большинство кузнецов так же».