Спільна місія ООН і ЄС, яка на початку березня перебувала в Калуші та вивчала тут екологічну ситуацію, готова виділити місту 22 млн. дол. для ліквідації полігону токсичних відходів. Про це 22 березня на черговій прес-конференції, на якій обговорювалися екологічні проблеми Калуша, повідомив міський голова Ігор Насалик, зіславшись на попередню інформацію, отриману від представника програми розвитку ООН в Україні Сергія Волкова.
«Наявні токсичні відходи, які вже впродовж 30-ти років зберігаються у Калуші в металевих бочках, а також землю з-під них спеціальними контейнерами вивозитимуть для захоронення в країни Європи, – зазначив Ігор Насалик. – Крім того, представники місії ООН і ЄС, які працювали в Калуші, дійшли до висновку, що гексахлорбензол у місті поширився далеко за межі полігону захоронення».
Представив міський голова місцевим журналістам й присутніх на зустрічі представників ще однієї закордонної компанії, яка виявила бажання допомогти калушанам у вирішенні екологічних проблем, – керівника представництва компанії «Tissen Krupp» Михайла Малкова та голову проекту компанії на території країн СНГ Даніеля Аспліфа. На думку представників цієї компанії, ситуація в Калуші та селах Кропивник і Сівка-Калуська є надзвичайно складною і що буцімто представники місії ООН і ЄС дещо применшили її критичність
.
«Tissen Krupp», як повідомив Михайло Малков, працюватиме над виробленням стратегії управління відходами у Калуші та Калуському районі, наголосивши, що проект щодо ліквідації надзвичайної ситуації на території міста та навколишніх сіл компанія розробить безкоштовно.
Присутній на прес-конференції представник Інституту проблем національної безпеки РНБО України Євгеній Яковлєв заявив, що Калуш перебуває на межі більшої екологічної катастрофи, ніж сталася в свій час у Стебнику Львівської області.
«Я вже п’ять років вивчаю ситуацію в Калуші, Стебнику та Солотвино, - говорив він, – і змушений зауважити, що сьогодні порівняно з 2008 роком розсоли поширилися в Калуші на 100 метрів в напрямку річки Сівка. Це серйозний сигнал. Тому треба негайно визначити найнебезпечніші ділянки й проводити на них захисні заходи. Якщо вода з річки потрапить у кар’єр, то він заповниться дуже швидко, а це в свою чергу призведе до засолення водоносних горизонтів».
