Екскурсії до Чорнобиля користуються популярністю весь рік, а люди, які там побували, повертаються туди ще раз – турагенство

Чорнобильська зона відчуження користується колосальною популярністю не лише серед українців, а й іноземців, як екстремальні тури до місця чи не найбільшої техногенної катастрофи світу. В одному із спеціалізованих підприємств Києва, яке організовує екскурсії до Чорнобиля повідомили, що групи іноземців часто навіть обирають кількаденний тур і їздять великими групами. Зупинитись можна у готелі в місті Славутич, що неподалік радіаційної зони. Тур до чорнобиля користується увагою туристів протягом всього року, кажуть турагенти.

Ціна ж одноденного туру не надто висока, вважають екскурсоводи, від 500 гривень, або 70 доларів і вище залежно від часу екскурсії.

Щоправда, перед тим як зважитись на таку поїздку, працівники турагентства радять ознайомитись із необхідними зауваженнями, зокрема, неповнолітнім в’їзд заборонений, необхідно мати паспорт, одяг повинен бути максимально закритим. Крім того, любителі гострих відчуттів повинні знати, що отримають рівень опромінення за час поїздки рівний тому, який можна отримати на реактивному літаку чи при процедурі рентгенографії.

Щодо івано-франківських турагенств, то такої послуги не надає ніхто, у всякому разі офіційно. Щоправда, деякі туроператори зізнались, що вже не раз телефонували охочі з’їздити до Чорнобиля і питали чи немає таких екскурсій. Ще інші турфірми лякалися, лише почувши слова зона та Чорнобиль.

Своїми враженнями діляться люди, які побували у Чорнобилі пишуть у своїх блогах, що місто насправді не таке страшне як про нього говорять, справляє враження діючого райцентру, а не мертвої зони, гнітючий стан викликають закинуті домівки, школи, розкидані навсібіч колись речі побуту, атракціони, де лише вітер свище, сентиментальні графіті на стінах, та старі фото господарів у розкрадених мародерами квартирах. Та головне, що відвідувачі прагнуть побувати у Чорнобилі ще раз, мовляв, хочуть побачити більше, та й подобається відчуття спокою та ностальгії, після якого доводиться звикати до звичної міської буденності.