Ріст зарплат незаможних складе не більше як кілька десятків грн. А у вищих чиновників зарплати зростуть на десятки тисяч грн.

Провідні економічні експерти прогнозують негативні наслідки для економіки й фінансової сфери держави внаслідок реалізації прийнятого закону про підвищення соцстандартів. Фінансисти переконані, що парламентарі зробили українцям ведмежу послугу. Соціальні стандарти, закладені в урядовому проекті Держбюджету на 2010 рік, є зваженими й такими, що не несуть погрози макроекономічної стабільності країни. У той же час, рішення ВР - це величезний ризик для фінансової системи. Тому що в цьому випадку із проблемою недостачі коштів зіштовхнеться не тільки Державний бюджет, але й підприємства, які навряд чи в умовах кризи зможуть пристосуватися до «нових соціальних стандартів». Ріст майже в півтора рази мінімальної зарплати приведе до валового росту вартості робочої сили і у бюджетному секторі, і в сфері виробництва. Це несе інфляційний ризик. Якщо й збільшувати соціальні показники, то робити це потрібно поступово, з огляду на реальну економічну ситуацію.

«Мінімальна зарплата й пенсія лежать в основі розрахунку всієї системи виплат, якщо закон вступить у дію, зарплати й пенсії найбільше виростуть у тих, у кого вони й так високі. В тому числі й у депутатів, у голови НБУ (в нього 140 тисяч на місяць), в інших високопосадовців. У прийнятому законі немає жодної адресності: ріст зарплат і пенсій незаможних складе не більше ніж кілька десятків гривень. У той час, коли у вищих чиновників зарплати зростуть на десятки тисяч гривень. Уряд виступає за солідарне ставлення до малозабезпечених верств. Кабмін у новому держбюджеті закладає зростання зарплат адресно, тобто, по категоріям, які найбільше відчули удари кризи. Для реалізації ініціатив Партії регіонів у бюджеті необхідно виділити близько 8 мільярдів гривень у цьому році, а в наступному - не менш 70. Ці гроші де-факто взяти ніде. Хіба надрукувати. Це поверне країну в часи гіперінфляції 90-х, з усіма наслідками, що випливають. Як варіант, можна провести масові звільнення серед працівників бюджетної сфери. Але такий хід навряд чи можна назвати «соціальним захистом громадян», — каже нардеп Дмитро Шлемко.