Українсько-російський газовий контракт. Перші жертви – підприємці

Зафіксовані перші жертви газового контракту, укладеного між Україною та Росією. Ними стали українські підприємці. Умови газового контракту, підписаного нинішнім урядом, знизили конкурентоспроможність наших промислових підприємств, відкинули розвиток підприємництва на декілька років.

Зростання цін на газ уже призвело до зупинки третини підприємств української промисловості.

На 35 % зросла ціна на газ дня громадян.

Уже сьогодні газовий контракт, підписаний в січні цього року, спричинив величезні втрати в українській економіці на суму близько 30 млрд гривень.

Як результат – перекладання цін на споживача та зростання вартості товарів щонайменше на 10%. Це – ціна того, що 30 млрд гривень додаткових платежів країна буде змушена виплатити іноземним партнерам за поставки газу.

Утім, на українців незабаром чекає новий сюрприз – з першого жовтня відбудеться чергове підвищення цін на газ для населення. Такої домовленості було досягнуто між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Ціни мали зрости вже з вересня. Відповідний пункт містила відкоригована в липні програма співпраці між Україною та МВФ.

Постанова передбачала підвищення ціни газу для населення на 20 % з вересня цього року й на 20 % щокварталу, починаючи від січня 2010 року.

Проте, нашими, спільно з профспілками, зусиллями було все зроблено для того, аби не допустити цього підвищення.

Підписані договори на поставки природного газу в 2009 році, - це найгірші з договорів, які були підписані за всі роки незалежності нашої країни. 10 років українці споживатимуть газ за цінами вищими, ніж у європейських країнах. Відповідно до першого договору, ми купуватимемо газ на 20% дорожче, ніж Європа та сусідні країни, а за транзит нам платитимуть - нижче, ніж платять європейським країнам. Згідно з документами, обсяг поставок газу в Україну в 2009 році складе 40 млрд куб.м, транзиту - 120 млрд куб. м.

З урахуванням витрат на транзит через Україну (21 долар за 1000 кубометрів), з III кварталу 2009 року ціна блакитного палива для «Нафтогазу» була трохи вищою за середню ціну європейського експорту «Газпрому».

У 2010 році буде скасовано 20-відсоткову знижку, і ціна для «Нафтогазу» стане найвищою в Європі.

Підписані в січні 2009 року на період до 2019 року газові контракти визначають вартість газу та його транзиту за формулою, в якій основними змінними виступають ціни на нафтопродукти, що обліковуються за попередні перед періодом розрахунку дев'ять місяців. Базова ціна газу у формулі встановлена на рівні 450 доларів за 1000 кубометрів.

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко неодноразова заявляла, що газовий контракт – величезна перемога України.

Але насправді сьогодні ситуація з газом в українській промисловості просто лякає. У 2009 році фактично зупинилася хімічна промисловість. Адже ціна природного газу для виробни-ків азотних добрив підприємств хімічної галузі України на сьогодні є найвищою порівняно з їхніми конкурентами в країнах Європейського Союзу, Північної Америки та Росії. У червні ціна природного газу для українських хімпідприємств, що становить $ 318 за 1 тис. куб. м, на 30 % перевищувала ціну газу для їхніх конкурентів у країнах Євросоюзу, на 40% - в країнах Північної Америки, і в 2,2 раза була більшою, ніж для російських азотних підприємств.

На сьогодні українські промислові компанії купують газ по 2,6 тис. гривень. Запевнення уряду в тому, що підприємства отримують газ по 150-200 доларів за тисячу кубів, не відпові-дають дійсності. Це при тому, що Україна посідає перше у світі місце за енергоспоживанням на один долар ВВП.

Контракт, що був укладений з Росією в січні цього року – вкрай неоднозначний. Він становить собою складну суміш комерційних та політичних інтересів.

Росія має політичних інтерес: хоче більш вигідних для себе результатів президентських виборів в Україні. Проте, є й комерційний інтерес - «Газпром» зіштовхнувся з надзвичайним падінням прибутку, і за результатами 2009 року у цій кампанії спостерігаються величезні збитки. Звісно, вони хочуть менше віддавати, але більше отримувати грошей з України.

Контракт занадто непрозорий. Термін угоди - 10 років. Утім, якщо борги накопичувати-муться, це може знову призвести до перегляду договору, що створить передумови для чергової суперечки.

За інших обставин Україні доведеться продати «Газпрому» власний газогін - і, з огляду на все, саме цього від самого початку й домагається російська компанія.

Висновок один: газовий контракт з РФ тягне країну на дно, і якщо не буде пе-реглянутий, то «газова перемога» Тимошенко обернеться економічним занепадом України.

Партія малого та середнього бізнесу