Дар Божий бачити у звичних для людей речах справді дивовижні речі — Володимир Черняк

Фантастичні істоти, мавки, русалки, люди та боги. З поміж усього багато колориту цьогорічного «Карпатського вернісажу» особливо привертають увагу незвичні фігурки із коріння та звичайних гілок, де кожен бачить щось своє. Однак особливість творіння, у безучасній ролі автора при створенні цих речей, сама природа — найбільший митець.

Не менш захоплива й історія автора незвичних творінь Володимира Черняка, який каже, що то дар Божий, отак у лісі побачити у корінні, гіллі та камінні надзвичайно красиві речі.

«Я з країв Лесі Українки, мавок та лісовиків. Оце бачення відкрилось у мене нещодавно, а до того просто жило всередині», — каже Володимир Черняк.

За словми автора, несподіваний дар йому відкрився, коли він був однією ногою на тому світі, після чого лише тим і живе, що шукає різноманітні образи у природі, які врятували його колись, а нині лікую душу і тіло.

«Після важкої хвороби у травні тільки і займаюсь пошуками, навіть важко сказати чого. Спершу я відчуваю, потім приходжу і забираю. Відмовився від свого звичного життя. Хочу ходити в експедиції, в гори, воно чекає на мене і притягує своєю енергетикою», — каже Володимир Черняк.

Дивовижні роботи не продаються. Володимир Черняк каже, що сам Бог йому велів не продавати, навіть не дарує нікому.

«Це моя сім'я, кожне із цих творінь дороге мені і святе. Хай хтось каже, що це лише купа дров, яких і на шашлики не вистачить, а хтось на них молиться», — говорить Володимир Черняк.

Серед робіт і образ Ісуса Христа, святих божеств та диявола. І справді, якщо приглянутись — знайомі риси видно одразу. Щоправда, приголомшує той факт, що митець не додає «нічого зайвого», він лише бачить і хоче, щоб це ж бачили люди.

«Якщо до чогось щось додати, скажімо очі в якусь фігурку, то вся енергія витече, як тіло без душі. Це акамулятори сонця, землі, води та вітру. Сама природа — ім'я цим творінням, мистецтвознавці називають це корепластикою, але цьому не даш визначення. Моєї участі в цьому немає, лише бачу те, чого інші не помічають», — каже Володимир Черняк.