У Львові говорили про експансiю зарубiжних iнвесторiв у банкiвську сферу та здалували про Плюсбанк

22 лютого 2008 року у Львовi вiдбулася друга мiжрегiональна конференцiя банкiвських спiлок України.

Як повідомили репортерові MALAKAVA організатори заходу, учасниками конференції стали керiвники провiдних департаментiв Нацiонального банку України.

Головну доповiдь на пленарному засiданнi на тему: "Тенденцiї розвитку банкiвської системи у регiонах України. Досвiд i перспективи" зробив голова правлiння ВАТ "Кредобанк" Степан Кубiв.

Вiн проаналiзував причини i наслiдки двох взаємопов´язаних процесiв у регiонах України - глобалiзацiї i розширення банкiвських мереж.

Експансiя зарубiжних iнвесторiв у банкiвську сферу дуже у регiонах України. Це пiдтверджує перелiк публiчно оголошених фактiв придбання регiональних банкiв за останнi два роки:

• банк "Прикарпаття" - в Iвано-Франкiвськiй областi;

• Морський транспортний банк - в Одеськiй областi;

• АвтоЗАЗбанк - у м. Києвi (до 2005 р. головний офiс цього банку був розташований у Запорiзькiй областi);

• банк "Київська Русь" - у м. Києвi та Київськiй областi;

• "Iкар-банк" - у Донецькiй областi;

• "Факторiал-банк" - у Харкiвськiй областi;

• Радабанк - у Днiпропетровськiй областi.

Таким чином iноземнi iнвестори, якi не встигли або не змогли свого часу увiйти до складу акцiонерiв найбiльших українських банкiв, тепер звертають увагу на середнi й малi банки, головнi офiси яких розташованi (чи донедавна були розташованi) у регiонах.

Найбiльше приваблюють їх тi банки, що мають розгалужену мережу. Iнвестори розглядають експансiю в Україну як iнструмент змiцнення свої конкурентних позицiй i пiдвищення дохiдностi. Частка зарубiжного капiталу у банкiвськiй сферi України складає нинi близько 35%. Цей рiвень ще значно нижчий, нiж у країнах Центральної i Схiдної Європи (там вiн - 75%), проте його вплив на українську економiку може бути вiдчутним. З плюсом: якщо вiн розвиватиме у нас насамперед промислове виробництво. З мiнусом: якщо обмежиться кредитуванням споживчих потреб населення. Два останнi роки засвiдчили, на жаль, домiнування другого варiанту.

Мода на фiнансування кредитної експансiї за рахунок коштiв, що залучаються за кордоном, створювала враження, що знайдене "ельдорадо" українського банкiвського бiзнесу. Схема проста i, на перший погляд, ефективна: залученi в iноземних кредиторiв кошти (строком до 3 рокiв) спрямовуються на кредитування фiзичних осiб (iнколи на значно бiльшi термiни), кредити, що мають повертатися, тут же рефiнансуються, як правило, вже пiд нижчу ставку i в бiльшiй сумi i знову спрямовуються на кредитування населення.

Як наслiдок, активи i доходи збiльшуються, ринкова частка зростає, акцiонери задоволенi.

Застереження Нацiонального банку не затьмарювали її привабливостi. Коли ж виникли проблеми iз зарубiжним фондуванням пiсля iпотечної кризи в США, з´ясувалося, що банкам України можуть допомогти лише їхнi клiєнти - суб´єкти господарювання i фiзичнi особи. Саме тi фiзичнi особи, залучення депозитiв яких трудомiстке i невдячне порiвняно iз можливiстю однiєю операцiєю задiяти сотню мiльйонiв доларiв за кордоном. Кiлька вчасних жорстких постанов Нацбанку щодо регулювання дiяльностi банкiв в Українi сповiльнили непiдкрiпленi кредитнi апетити i змусили банки привести свою роботу у вiдповiднiсть до останнiх рекомендацiй Базельського комiтету щодо визначення достатностi регулятивного капiталу з врахуванням ризикiв, притаманних банкiвськiй дiяльностi.

Позитивними стали також запровадження Нацбанком України нових пiдходiв щодо обрахунку достатностi капiталу та перехiд на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (МСБО), що пiдвищує прозорiсть i надiйнiсть банкiвської системи України, рiвень довiри до неї на мiжнародних фiнансових ринках.

Професiйний дiалог закiнчився прийняттям резолюцiї з двома десятками пропозицiй щодо вдосконалення дiяльностi вiтчизняної банкiвської системи.

Пiдсумковий документ конференцiї складається з двох роздiлiв, адресованих почергово як Нацiональному банку України, так i усiм банкам. Висловлено сподiвання, що НБУ продовжить роботу з адаптацiї нацiонального фiнансового i банкiвського законодавства до норм Європейського Союзу.

Визнано необхiдним удосконалення нормативно-правової бази з реорганiзацiї банкiв та їхньої дiяльностi як акцiонерних товариств, у тому числi, її унiфiкацiї з нормативно-правовими актами Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку.

Наголошено на потребi вдосконалення "Правил надання банками України iнформацiї споживачу про умови кредитування та сукупну вартiсть кредиту" для забезпечення їх дотримання банками, кредитними агентами та iншими учасниками процесу кредитування.

Досi актуальною залишається потреба внесення змiн у законодавство щодо виконавчого провадження з метою приведення його у вiдповiднiсть до вимог Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть". А з метою спрощення i заохочення iноземного iнвестування в Українi необхiдно унiфiкувати i полiпшити нормативно-правову базу НБУ, що регулює здiйснення операцiй з нерезидентами-iнвесторами.

Банкам, йдеться у резолюцiї, слiд безумовно виконувати норми обов´язкового резервування коштiв на коррахунку в НБУ, дотримувати економiчних нормативiв i своєчасно формувати у необхiдних обсягах резерви за активними операцiями. Треба продовжити роботу з акцiонерами щодо забезпечення величини регулятивного капiталу, адекватного до розвитку банку, поступово збалансовувати розриви мiж активами i пасивами за строками виконання.

Резолюцiя конференцiї рекомендує вдосконалювати корпоративне управлiння у банках, сприяти запровадженню на банкiвському ринку кодексiв професiйної етики.

Як повідомляла MALAKAVA, раніше польська фінансова група Getin Holding придбала контрольний пакет акцій банку "Прикарпаття". Угоду між банком «Прикарпаття» та Getin Holding підписали 8 травня 2007 року. Понад 81% акцій було продано за 103 млн. грн.